Білозерщина запрошує!

Наш блог надає можливість усім користувачам дізнаватись про найцікавіші сторінки історії рідного краю. Заходьте! Читайте! Діліться враженнями! І мандруйте Білозерщиною - реальною і віртуальною!!!

вівторок, 11 вересня 2018 р.

ПрофіКемп. Запрошуємо до мандрівки Білозерщиною. Ч.2.



Ну що ж, продовжуємо розповідь про мандрівку білозерчан 28 серпня 2018 року за маршрутом: Олександрівка, Станіслав, Широка Балка, Софіївка, Томина Балка, Білозерка. 
Ми вже розповіли про дивовижну подорож Олександрівкою і Станіславом. 
А далі, разом з нами завітайте до античного поселення «Золотий Мис», що знаходиться у селі Широка Балка, і, можливо, саме ви знайдете золото скіфів!
Екскурсію до «Золотого Мису» допомогла організувати бібліотекар Широкобалківської с/б Садовська-Побережна Наталія Вікторівна.
Довідка. Городище Золотий Мис – пам’ятка археології (античність).
Розміщення. Херсонська обл., Білозерський район, с. Широка Балка (центр сільської Ради), в 0,25 км на північний схід від села, на правому березі Дніпровського лиману, урочище Золотий мис.
Городище, що має в плані трапецієвидну форму, орієнтоване вздовж уривистого берегу лиману в напрямку північний схід-південний захід. Розташоване на висоті 22 м від рівня води. Межами пам’ятки на північному сході, заході й півночі є балки. Площа городища – близько 1 га.
В береговому обриві помітні контури господарчих ям, кількість яких змінюється в міру обвалів. У вертикальному розрізі ями мають грушеподібну форму. Під час обвалів серед знахідок зустрічаються камені від домобудівництва, уламки античних амфор, червонолакового та сіроглиняного ліпного посуду.
Пам’ятка є пізньоскіфським городищем сарматського часу. Відкрите О.С. Уваровим в 40-х роках XIX ст.
В 60-х роках XIX ст. Городище обстежене розвідкою А.П. Чиркова, у 80-х роках XIX ст. – розвідкою Г.Л. Скадовського, в 1926-1929 рр. – розвідкою Миколаївського музею, в 1946 р. – розвідкою М.М. Дмитренка (Херсонський музей), в 1947 р.-шурфовка І.В. Фабриціус (Інститут археології АН УРСР), в 1950 р. – розвідка І.Д. Ратнера і Л.І. Костюк (Херсонський музей) у складі Ольвійської експедиції АН УРСР.
Колекція знахідок зберігається в Херсонському та Миколаївському краєзнавчих музеях.
Далі Софіївка, де ви не тільки почуєте розповідь, але і побуваєте на місці історичної пам’ятки, в урочищі «Глибока Пристань», а також дізнаєтесь про ботанічний заказник «Софіївський», і, звісно ж, відпочинете на березі лиману. І знову розповідь від вчителя історії Людмили Олександрівни Колєсніченко.
Довідка. Поселення Глибока Пристань – пам’ятка археології (античність).
Розміщення. Херсонська обл., Білозерський район, с. Софіївка, за 1,5 км на південний захід від села, на правому березі Дніпровського лиману, в урочищі Глибока Пристань.
Поселення орієнтоване вздовж правого берега Дніпровського лиману в напрямку південний захід-північний схід. Розташоване на обривистому березі лиману на висоті 20 м від рівня води.
Пам’ятник є скіфським поселенням еліністичного часу. Відкритий А.П. Чирковим в 60-х роках XIX ст. В 80-х роках XIX ст. поселення обстежене розвідкою Г.Л. Скадовського, в 1946 р. – розвідкою М.М. Дмитренка (Херсонський музей), в 1950 р. -розкопками І.Д. Ратнера (Херсонський музей) у складі Буго-Дніпровської експедиції Інституту археології АН УРСР.
Колекція знахідок зберігається в Херсонському краєзнавчому музеї (теракота – в Ермітажі).
Софіївський заказник в Херсонській обл. — це неймовірне місце відпочинку, куди щороку приїжджає маса туристів, щоб набратися сил і відновити душевну рівновагу. Тут, на березі Чорного моря, серед пахучих трав і чагарників, можна просто прогулюватися і насолоджуватися навколишніми пейзажами.
Загальна площа Софіївського заказника 194 га. Знаходиться він в селі, в районі Дніпровського лиману. Виділити територію під заказник вирішили в 1998 р. Це степова зона з лісовими масивами і водними фітоценозами верхньої частини лиману. Тут збереглася унікальна степова рослинність: ковила українська і волосиста, тюльпан бузький і Шренка, сальвінія плаваюча. Серед рідкісних видів тваринного світу є медичні п’явки, поліксени, полози. Крім того, є рослинність, яка занесена до Зеленої книги України: глечики жовті, біла водяна лілія та ін.
І нарешті, у Томину Балку завітайте, базу відпочинку не оминайте. Тут можна велику рибку зловити, але зразу ж і відпустити.
Саме у цьому селі учасників проекту привітно зустріла завідувачка Томинобалківською с/б Вертюк Ірина Миколаївна. Ірина Миколаївна спочатку запросила дітей до бібліотеки, де розповіла про історію заснування сел Томина Балка та Новодмитрівка, і згодом усі відправились до бази відпочинку «Рибацький хутір».
Для організації дозвілля на б/в бібліотекар районної бібліотеки Олена Олександрівна Макаренко провела для  дітей цікаві конкурси і вікторини.
Довідка. Рибальська база "Рыбацкий хутор"
Херсонська область Білозерський район село Томина Балка
Рибальська база "Рыбацкий хутор" – чудове місце для любителів риболовлі та всього, що з нею пов’язано. Однак забрати собі важкий улов не вдасться: за правилами бази виловлену рибу, яка важить більше 1,5 кг, можна тільки зважити, сфотографувати і випустити назад у водойму. Площа водойми складає 18 га. Тут водиться короп, товстолобик, окунь, жерех, сом, лин і осетрові. На базі можна орендувати снасті, короповий мат і професійну підсадку. 
Для організації дозволу екскурсії до «Рибацького хутору» (с. Томина Балка) долучився відділ освіти Білозерської ОТГ.
Залишаємо Томину Балку і їдемо додому у Білозерку.
Закінчується наш маршрут у Білозерці екскурсією до білозерського кургана ім. Дмитра Яворницького. Разом із керівником і вчителем історії Колєсніченко Л.О. діти планують проводити дослідження цього археологічного об’єкта. 


Остання зупинка - в'їзний знак до Білозерки, де на вас чекає дивовижна історія про Баїв Сад, який колись належав родині Скадовських - останнім землевласникам Білозерки і займав 1/6 територію селища. Баїв Сад знаходився на великій території; початок - за мостом при в'їзді до Білозерки і аж до вулиць Сонячна, Калинова.




Про Баїв сад.

Дивовижну історію про місцеве диво – колишній Баїв сад, ми дізнались зі спогадів місцевого жителя, пенсіонера, Грама В’ячеслава Петровича. Його розповідь була дуже колоритною, і тому ми її передаємо мовою оповідача:

«Речушка, отделяющая Белозерку, впадала с севера в Белое озеро, связанное р. Кошевой. В настоящее время хорошо сохранилась дорога, идущая в г. Херсон через мост над этой речушкой Белозеркой. На востоке через Белое озеро находился Благовещенский монастырь. Сейчас это СПТУ №6.

На северо-запад в 1,5 км от моста был вырощен дендерий, который местные жители називали Баев или Беев сад. И засажен о был деревьями, кустарниками диких растений. Размер примерно составлял больше 700*700 м, или 0,7 га на 1 км, через который бежали ручьи с родников.

Здесь рос боярышник, дикие груши, яблони, лесной орех, разные виды сирени, большое количество не плодовых деревьев и кустов, например, шиповник и др. На юге, на расстоянии около 300 метров, рос лесок размером на площади около 1 га.

Ручейки все впадали в эту речушку. Возле нее были родники. В 50-х годах можно было переходить через речушку в брод. Глубина речушки была до метра. Напротив росли тополя серебристые, кустарники. Это было продолжение Баева сада. И во многих местах были родники.

По рассказам старых людей, по речушке до войны ходили маленькие катера с баржами до Надеждовки. Сейчас эта речка замуленная и сухая.

После войны белозерчане отдыхали на майские праздники. Но нашелся агроном, по команде которого был уничтожен этот уголок живой природы. Рядом была степь нетронутая, где росли травы и ковыль».

От такий наш маршрут дуже цікавий і незвичний, оригінальний і «екзотичний». Ми щиро висловлюємо подяку усім, хто допоміг нам у організації і проведенні чудових екскурсій та дивовижної і пізнавальної поїздки рідним краєм - Білозерщиною, зокрема,  до Широкої Балки, Софіївки, Томиної Балки.
-       Херсонському обласному ЦЗН;
-        Білозерському РЦЗН;
 - Голові Білозерської селищної ради;
-       Відділу освіти Білозерської ОТГ; 
-       вчителю Велетенської ЗОШ I-III ступенів Колєсніченко Л.О.;
- бібліотекарю Білозерської районної бібліотеки Макаренко О.О.;
-    бібліотекарям  Широкобалківської с/б Садовській-Побережній Н.В., Томинобалківської с/б Вертюк І.М.
 адміністрації Білозерського закладу загальної повної середньої освіти №3.

Автор і організатор загального маршруту: Колесник С.О., куратор команди, заступник директора по роботі з дітьми КЗ «Білозерська районна бібліотека ім. П. Григоренка»

Немає коментарів:

Дописати коментар