Туристичними стежками мальовничої Білозерщини. Ч.2.

Закінчення публікації про мандрівку Білозерщиною (Ч.2). Районна газета "Придніпровська зірка" №32 (8323) П'ятниця, 9 серпня 2019 року.

СІМ ЧУДЕС ОЛЕКСАНДРІВКИ!!!

ПрофіКемп. Домашнє завдання 2.

Учасники Білозерської кемп-команди і надалі успішно виконують домашнє завдання - створюють туристсько-краєзнавчі рекламні презентації про рідний край - Білозерщину. Так, Іващук Марія самостійно створила ось такий плакат про Томину Балку - село, яке відвідали білозерські школярі під час туристичної мандрівки рідним краєм. Марійка згадала про уродженця села - відомого політика Гордєєва Андрія Анатолійовича. А ще школярка розповіла про історію виникнення  Томиної Балки  і, звичайно, про туристичний об'єкт, який відвідала команда влітку - базу відпочинку для любителів рибної ловлі "Рибацький хутір". 

ПрофіКемп. Звіт літньої експедиції (з замальовками)

 Звіт літньої експедиції (з замальовками) від краєзнавця та учасника проекту Кравчука Романа. 28.08.2018 рік - за маршрутом білозерської кемпкоманди (пам'ятні місця Олександрівки: "Олександрівські скелі", мандрівка понад лиманом, еко-стежка, археологічна пам'ятка "Скельки").

Цікаві розповіді, легенди про рідний край, факти... та ще раз факти... От такий цікавий звіт школяра.

Говоримо про рідний край.

 

   Профікемпівці знову зібрались у бібліотеці. Цього разу відбулась зустріч із справжнім туристом і місцевим краєзнавцем, Колєсніченко Людмилою Олександрівною, яка працєє вчителем історії у Велетенській ЗОШ I-III ступеня та Надеждівському ЗПЗСО. І хоч Людмила Олександрівна є одним з керівників команди, діти завжди з  задоволенням слухають дивовижні історії про заснування рідного краю, зокрема. рідну Білозерку, а ще Станіслав, такий багатий цікавинками...  

  Родзинкою заходу стала вікторина "Херсонщина на мапі України", приурочена до Всесвітнього дня туризму. Адже скоро свято всіх туристів -  27 вересня. 

 Любіть, вивчайте, знайте рідний край!

  

ПрофіКемп. Поетична реклама мандрівки Білозерщиною.

1.     Білозерщина туристичною стала,

Коли у «ПрофіКемп» ми попали.

Ми вам про відомі місця розкажем

І чудовий маршрут покажем.

№1 – Білозерка – Баїв Сад.

2.        Білозерка історією багата –                                

Ми хочемо про Баїв Сад вам розказати:          

Про помістя Скадовських варто згадати,            

Де зараз кар’єр і новенькі хати.                          

3.     Скадовський природу любив,

Чудовий сад він створив.

Так старожили розповідають,

І нащадки про це знають.

4.     А наш маршрут там пролягає,

Де «сад» велику територію займає,

Де зараз вулиці Сонячна, Вишнева, Калинова,

Й життя людське вирує знову.

№2 – Софіївка - лиман – Глибока Пристань -  заказник.

5.     Прекрасна Софіївка – це дивовижне місце:     

Природа чудова, лиман і – туристи.                      

Там можна відпочити, дослідження робити,

І знак поставити –  Херсону треба бути.

6.     Тут пам’ятка є археологічна,

Велике значення має історичне: 

Ще з тих часів, «античне», 

Поселення Глибока Пристань.

7.     Тут адмірал Сенявін знаменитий

 Історію хотів змінити:

Херсонськую фортецю збудувати,

І на цім місці - проживати.

8.     Софіївка заказник ботанічний має,

Що світ рослин оберігає.

Ви сюди скоріше завітайте

І флору земну вивчайте.

№3 – Широка Балка – Золотий Мис.

9.     Аж ось – історія велика сталась –                   

Село Широка Балка нам дісталось.

Там Мис Золотий туристи знають

І про розкопки усім розповідають.

10.  Як скіфи й сармати проживали,                         

Козаки на чайках лиманом мандрували.           

Верф знаменита «петрівська» була,

І золото скіфське – версія була.

№4 – Станіслав –каньйон – лиман – глина - екстрим.

11. А далі всі йдемо до Станіслава.                            

Село це має велику славу -

Рибальством всім воно відоме,

Усе близьке там і знайоме.

12.  Херсонський знаменитий гранд - каньйон                 

Ми всі знайдем у Станіславі.                                  

Природна стихія створила каньйон - 

Це наша гордість й слава!

13.  На станіславських скелях відкривається 

Мальовничий вид на лиман.

У водних просторах зустрічається - 

Чорне море і лиман.

14.  Прилиманські скелі у долині                    

Дарують нам чудову глину.

Ця глина лікувальні властивості має, 

Вона рани і хвороби заживляє.

15.  А ще хочемо Вам нагадати - 

Води мінеральної було багато.

"Станіславською" вона називалась – 

Уся громада нею лікувалась.

16.  Час від часу на станіславських горах 

Збираються парапланеристи.

Стрімкий потік повітря в горах – 

Ловлять екстремали-туристи.

№5 – Олександрівка – скелі – заказник – аерозйомка.

17.  А у Олександрівці на Вас чекають,

 Про екологічний диво-тур розповідають:        

 Як по екостежці - ми довго йшли,                

  І природнє диво – ковилу знайшли.                                                                  

18. Заказник «Олександрівський» знають,     

Охочих туристів зустрічають.

Тут дивовижний світ рослин, тварин;

На скелях тих – буя життя без змін.

…між Станіславом і Олександрівкою…          

19.  Можна ходити лиманом на байдарках,  

  й побачити Аджигольський маяк.           

 Там у Станіславі та Олександрівці                         

 Дорогу вказує - маяк.

…порт міжнародного значення…                        

20.  Тут порт планують будувати,                                

Інфраструктуру розвивати.

Водний шлях в Європу прокладати,

Білозерські села прославляти.                                  

21.  Там дух Кусто відчувається,

Коли сміливці намагаються

Справжню аерозйомку зняти,

Щоб водний простір (хоч і не підводний) показати.                             

№6 – Томина Балка – б/в «Рибацький хутір».

22.  Остання зупинка – це Томина Балка                

І заснував її молдаванин-рибалка.                         

Зелений туризм тут розвивається, -

На базі «Рибацький хутір» гарно відпочивається.

23.  На хуторі є особливість така – 

Це місце відпочинку для рибака.

Тут рибку ви можете зловити,

Й назад, в водойму, відпустити.

24.  Давайте згадаємо разом усі

Де мандрували сьогодні ми всі?

Це Баїв Сад, Софіївка, Широка Балка,

 А ще був гранд-каньйон, заказник 

             «Олександрівський» і Томина Балка.

25.  Маршрут чудовий – згодні всі?

Ми вас запрошуєм усіх!

Тож Білозерщина туристична 

                                     всіх вітає

Щастя і здоров’я всім бажає!!!

ПрофіКемп. Запрошуємо до мандрівки Білозерщиною. Ч.1.

Білозерська команда «Профі-Step», учасники проекту «ПрофіКемп», не тільки визначилася з туристичним маршрутом, але і побувала на чудовій екскурсії  Білозерщиною.  Краєзнавці відвідали найцікавіші та найпривабливіші туристичні об’єкти за наступним маршрутом: Олександрівка, Станіслав, Щирока Балка, Софіївка, Томина Балка, Білозерка.

Таким чином, 28 серпня 2018 року зібравшись о 8.00 біля Білозерського РЦЗ, учасники проекту відправились у дорогу разом із своїми керівниками і наставниками бібліотекарем Білозерської районної бібліотеки Макаренко Оленою Олександрівною та Колєсніченко Людмилою Олександрівною, вчителем історії Велетенської ЗОШ I-III ступенів (головні екскурсоводи).

 Десь за годину нарешті завітали до омріяного села Олександрівка, де усіх привітно зустріла учениця та «президент» Олександрівської ЗОШ I-III ступенів Войтович Іванна. Дівчина розповіла про історію виникнення села та про героя АТО Жекова Максима Петровича, який загинув під Ілловайськом. На честь загиблого уродженця Олександрівки у селі встановлено пам’ятний бігборд.

Іванна також повідомила, що село заснували запорожці у 1754 році. Дізнались діти і про історію, коли місцеві жителі випадково знайшли могилу з кам’яним хрестом з надписом, що там похований козак Коношко. Нині хрест зберігається у Миколаївському обласному краєзнавчому музеї.

 Привітно зустріли учасників проекту і вчителі Олександрівської ЗОШ  I-III ступенів (історії – Маковецький Ю.Г., біології – Булега Л.В, географії – Башло С.О.) та завідувачка Олександрівською с/б Пекалюк С.І. 

Отже чудова, інтерактивна екскурсія почалася з відвідання історичної пам’ятки національного значення «Городище в урочищі «Скелька». Дуже цікавою і  захоплюючою була розповідь вчителя історії Маковецького Юрія Григоровича, який повідав дітям історію цього об’єкта, продемонструвавши ідеальний зразок (майстер-клас) справжнього гіда-екскурсовода. Згадав Юрій Григорович і про Бубликову балку, яка знаходиться поруч зі скелями, але, нажаль, вже почався процес руйнації, її поступово розмивають дощі. 

 

 

Довідка. Городище Скелька – пам’ятка археології (античність).

Розміщення. Херсонська обл., Білозерський район, с. Олександрівка (центр сільської Ради), в 8 км на північ від села, на лівому березі Бузького лиману.

Городище орієнтоване уздовж берега лиману в напрямку північний захід – південний схід. Розташоване на обривистому березі на висоті 20 м від рівня води. Природні межі городища: на південному заході – береговий обрив, на північному заході і південному сході – балки. Пам’ятник розділений балкою на дві частини: північно-західну, розмір якої становить 120×96 м, і південно-східну, розмір якої 120×93 м. З північно-східного (напільного) боку частково зберігся земляний оборонний вал і рів. У південно-східній частині городища лінія валу має розрив завширшки 7 м, що є давнім в’їздом з боку поля. На поверхні обох частин пам’ятки знаходяться траншеї військового часу, поверхня задернована. В гирлі балки, що поділяє городище на дві частини, знаходиться підвищення овальної форми.

На городищі виявлені будівельні залишки у вигляді грушоподібної зернової ями, частини господарчої печі, частини сирцевої стіни, ольвійської черепиці. В культурному шарі, що становить 1-1,5 м, знайдені зернотерка, уламки ліпної, сіроглиняної, червонофігурної, чорнолакової кераміки, амфор. Тут виявлені розтирачі, грузило, кістяні залишки свійських тварин та риби. В шурфі знайдена кам’яна стела із схематичним поясним зображенням людини і тамгообразним знаком. Стела відноситься до початку н.е.

Пам’ятник є скіфським городищем, одним з пунктів ольвійської периферії; його розквіт відбувся у 4-3 ст. до н.е.

Городище відкрите В.І. Гошкевичем (Херсонський музей) у 1895 р., повторне обслідування В.І. Гошкевичем відбулося у 1909 р. В 1927 р. Ф.Т. Камінський (Миколаївський музей) зібрав матеріал на поверхні городища. У 1947-1948 р. А.П. Манцевич (Державний Ермітаж) у складі Ольвійської експедиції АН УРСР обстежила пам’ятник шляхом розвідувальних шурфів. В 1965 р. обстеження пам’ятника здійснили І.Д. Ратнер і А.Е. Вірліч (Херсонський краєзнавчий музей).

Колекції знахідок зберігаються в Інституті археології АН УРСР, Миколаївському й Херсонському краєзнавчих музеях.

Вчитель біології Булега Людмила Вікторівна та вчитель географії Башло Світлана Олександрівна запросили дітей на еко-тур у ландшафтний заказник «Олександрівський», розміщений на знаменитих олександрівських скелях. Дітки з задоволенням пройшли екостежкою та прослухали знову ж таки цікаві розповіді від справжніх фахівців про екосистему, туристсько-рекреаційні можливості Олександрівки та дивовижний рослинний і тваринний світ ландшафтного заказника. Людмила Вікторівна Булега демонструвала дітям рослини, які зустрічались по дорозі і детально розповідала про їхні властивості та особливі лікарські можливості.

Довідка. Олександрівський заказник є одним з об’єктів природно-заповідного фонду Херсонської області. Тваринний та рослинний світ представлений своєю різноманітністю. Це зацікавить багатьох туристів.

Заказник "Олександрівський" площею 996 га було створено у 2002 році. Територія заказника знаходиться на відстані п’яти км від села Олександрівка, на прилеглій акваторії Дніпровського лиману. Різноманітність ландшафтного заказника представлено такою рослинністю: ковила українська, ковила волосиста, ковила Лессінга, карагана скіфська, дрік скіфський, водяний горіх, плавун щитолистий, целокаулон степовий та інші. Тваринний світ також різноманітний і цікавий. Тут можна зустріти тварин, занесених до Червоної книги України: п’явку медичну, меризію азовську, аксонолайма замкового, махаона, глинистого джмеля, балобана, морського зуйка, жовтобрюхого полоза.

Побували дітки і біля знаменитого олександрійського Червоного маяка… Але його офіційна назва - Хаблівський маяк. Збудований він був у 1952 році у особливому стилі – ренесанс. Хаблівський маяк незвичайний тим, що збудований саме на суші, але бездоганно вказує дорогу усім кораблям, особливо у напрямку – Миколаїв, Очаків.

   А далі усіх гостинно запросила до Олександрівської сільської бібліотеки завідувачка Пекалюк Світлана Іванівна, де вона продовжила розповідь про історію олександрівського краю, демонструючи дітям відеопрезентації.

    Завідувачка б-кою розповіла «кемпівцям» про уроженця  села Олександрівки, який до виходу на пенсію викладав в школі хімію. Дегтяр Володимир Петрович разом із своїми учнями, Марчуком Олегом та Голінком Андрієм, здійснили багато туристичних (дослідницьких) маршрутів, під час яких зібрали  чимало артефактів минувшини для шкільного музею.  Свої погляди на історію нашого краю, спостереження, роздуми, версії краєзнавець відтворив в своєму нарисі «Там, де море воду п'є».

    Велику роботу  по туристичній привабливості села продовжує проводити Марчук Олег. Ним була створена в мережі сторінка «Село Олександрівка» в якій розміщено багато фото та відео матеріалів про село, знятих за допомогою його дрону. Саме вони і  були показані учням під час зустрічі в бібліотеці.

І згодом пригостила усіх смачними домашніми пирогами. До речі, саме Світлана Іванівна долучила до проведення екскурсій для білозерських школярів вчителів історії, біології та географії Олександрівської ЗОШ I-III ступенів. Пекалюк С.І. – особлива подяка від учасників проекту.

Тож після невеликого відпочинку школярі відправились до Станіслава. 

  Наш головний гід-екскурсовод Колєсніченко Людмила Олександрівна ось що розповідала про «станіславські цікавинки»: «…Ми йдемо уздовж лиману красивими ярами і балками. Сюди час від часу приїжджають туристи з Херсона та інших міст. Тут відкривається прекрасний пейзаж на лиман і станіславські та олександрівські скелі. Над нами пролітають парапланеристи… Херсонські гори розташовані в західній стороні від міста Херсона, між селами Станіслав та Олександрівка. У 2000-х роках цю ділянку включили до складу ландшафтного парку "Станіславський". Місцевість під назвою "Херсонські гори" займає площу в 660 гектарів, де знаходиться безліч берегів із вертикальними схилами, глибокими западинами й ущелинами, що створюють величезний яр, який простягається до самого берега Дніпро-Бузького лиману…» 

Тож нарешті, ось він, знаменитий «херсонський гранд-каньйон» - у нашому Станіславі. А ще – дивовижний лиман, чудова природа, лікувальна глина, і відчайдушний станіславський повітряний екстрим. Так, саме на станіславських горах збираються парапланеристи і, як ікари, кружляють у повітрі.

…Між Олександрівкою і Станіславом…, де з лиманом зустрічається море, планують шлях великий водний прокладати... …Між Олександрівкою і Станіславом…катаються туристи на байдарках. І на байдарках, наприклад, можна «помандрувати» лиманом, і зблизька побачити Станіслав-Аджигольський маяк, що вказує річникам шлях.

Також діти відвідали у Станіславі пам’ятник Т.Г. Шевченку, встановлений у Білозерському районі першим. 

А далі, разом з нами завітайте до античного поселення «Золотий Мис», що знаходиться у селі Широка Балка, і, можливо, саме ви знайдете золото скіфів!

А ще школярі побували у Софіївці у "Софіївському заказнику", в Томиній Балці на базі відпочинку "Рибацький хутір", в Білозерці - біля кургану ім. Д. Яворницького та дослідили історію Баєвого Саду. Але про ці події ми розкажемо у наступній публікації, у Ч.2.

.

За таку чудову поїздку ми вже зараз щиро висловлюємо подяку Херсонському обласному ЦЗН та Білозерському ЦЗН і усім, хто допоміг нам у організації і проведенні чудових екскурсій у Олександрівці та Станіславі, а саме:

-       вчителям Олександрівської ЗОШ I-III ступенів Маковецькому Ю.Г., Булезі Л.В., Башло С.О;

-       вчителю Велетенської ЗОШ I-III ступенів Колєсніченко Л.О.;

-       бібліотекарю Олександрівської с/б Пекалюк С.І.;
- бібліотекарю Білозерської районної бібліотеки Макаренко О.О.

Автор і організатор загального маршруту: Колесник С.О., куратор команди, заступник директора по роботі з дітьми КЗ «Білозерська районна бібліотека ім. П. Григоренка»