Моя Олександрівка!!!

ПрофіКемп. Розповідь про рідний край Макаренко Олени Олександрівни (бібліотекаря Білозерської РБ) з місця подій - рідної Олександрівки, урочище "Скелька".

ПрофіКемп. Звіт літньої експедиції (з замальовками)

 Звіт літньої експедиції (з замальовками) від краєзнавця та учасника проекту Кравчука Романа. 28.08.2018 рік - за маршрутом білозерської кемпкоманди (пам'ятні місця Олександрівки: "Олександрівські скелі", мандрівка понад лиманом, еко-стежка, археологічна пам'ятка "Скельки").

Цікаві розповіді, легенди про рідний край, факти... та ще раз факти... От такий цікавий звіт школяра.

Говоримо про рідний край.

 

   Профікемпівці знову зібрались у бібліотеці. Цього разу відбулась зустріч із справжнім туристом і місцевим краєзнавцем, Колєсніченко Людмилою Олександрівною, яка працєє вчителем історії у Велетенській ЗОШ I-III ступеня та Надеждівському ЗПЗСО. І хоч Людмила Олександрівна є одним з керівників команди, діти завжди з  задоволенням слухають дивовижні історії про заснування рідного краю, зокрема. рідну Білозерку, а ще Станіслав, такий багатий цікавинками...  

  Родзинкою заходу стала вікторина "Херсонщина на мапі України", приурочена до Всесвітнього дня туризму. Адже скоро свято всіх туристів -  27 вересня. 

 Любіть, вивчайте, знайте рідний край!

  

Киселівське диво.

  Білозерська команда обласного проекту "ПрофіКемп" продовжує свої дослідження туристсько-краєзнавчих цікавинок Білозерщини. Сьогодні наша розповідь про - справжнє "киселівське диво".

   У с. Киселівка є два ставки, які розділені дорогою (греблею). У народі вони отримали назви «Панський» та «Нижній». Влітку це одне з найулюбленіших місць відпочинку односельчан та гостей села – хтось просто любить позасмагати біля водички, хтось покупатися, а хтось порибалити. Але найпрекраснішими  ставки стають навесні, коли береги вкриває густий зелений очерет, верби розпускають свої «котики» і з теплих країв у Киселівку прилітають гніздитися чаплі та лебеді. Ці благородні птахи - окраса і гордість села. Односельчани люблять їх, а за потреби, якщо птахи затримались та не встигли відлетіти до настання морозів, навіть, підгодовують. І кожного року лебеді повертаються до своїх торішніх домівок і висиджують нові покоління лебедят…

  Дякуємо за співпрацю Бойко Е.В.

Широка Балка. Золотий Мис Херсонщини.

    Розмірковуючи про туристичні маршрути Білозерщиною, на думку обов'язково спадає шлях до Золотого Мису... 

...Околиця села Широка Балка Білозерського району, високий берег Дніпровсько-Бузького лиману. Городище античної доби з інтригуючою назвою Золотий Мис (Золотий Ріг). Пам'ятка археології національного значення, одна з історичних «родзинок» нашого краю. В античні часи цілих кілька століть тут буяло життя! Є свідчення, що на останньому етапі свого існування фортеця, що містилась тут, грала роль форпосту на східній околиці сільськогосподарської округи Ольвії, захищала тутешніх посельців від набігів кочівників. Не виключається також, що певний час варту ніс тут невеличкий гарнізон римських легіонерів...

 Cтратегічно дуже вдале місце розташування городища: чудова точка для огляду Дніпровського лиману – від виходу із гирла Дніпра до Станіславського мису. Подумки переносишся... у перше століття нашої ери. Ось ти стоїш усередині фортеці на високому схилі, обнесеної кам'яною стіною із чотирма квадратними вежами, ходиш брукованими подвір'ями, оточеними житловими та господарськими спорудами, залишаєш межі укріплення і потрапляєш до селища, де живуть своїм життям древні землероби... Захисту городища слугував також природній рельєф – балки обабіч, а з півночі – глибокий і широкий рів.

Ці гарячі жовтаві схили, що вдивляються у Великий лиман, здавна притягують до себе дослідників минувшини. Першовідкривачем Золотого Мису вважають відомого археолога, онука гетьмана Розумовського, організатора археологічних з'їздів графа Олексія Уварова (середина ХІХ ст.), хоча сам він чув у цих краях, що років за 15 до його поїздок мешканець Херсона Шибінський віднайшов на Золотому Мисі фундамент споруди та підвал із каменю, в якому було багато посуду (деякий із попелом), а також кілька мармурових плит. При обслідуванні місцевості Уваров виявив, що вся поверхня та скат мису вкриті уламками амфор. У подальші роки розвідки на Золотому Мисі продовжили пошуковці та археологи Авксентій Чирков, Георгій Скадовський, Володимир Ястребов, Віктор Гошкевич, Ірина Фабриціус, Ізраїль Ратнер та Людмила Костюк, Сергій Буйських, Віталій Зубар, Марина Абікулова, Віктор Пиворович, Микола Оленковський ...). Серед знахідок – ольвійські та римські монети, уламки кераміки черняхівської культури; під час обвалів скель тут знаходили камені від колишніх споруд, уламки античних амфор, червонолакового та сіроглиняного ліпного посуду...

Час невблаганний: частину городища вже забрали води лиману.

Подорожуючий обов'язково зверне увагу на «підошву» Золотого Мису – прибережні вапнякові утворення. Дивно і незвично бачити на фоні прилиманських глинистих скель камінні пласти – це якась своєрідна «мітка» на обличчі урочища.

Не може також не зацікавити питання про походження назви мису: чому він – Золотий? Відомого український археол,, фахівець у галузі античної археології, знавець давніх поселень Надчорноморщини Сергій Буйських вважає, що походження цієї назви, подібно до назв інших археологічних пам'яток («Золота Балка», «Золота Долина», «Золотий Берег», «Золоте Кладовище»), вірогідно, пов'язане зі знахідками у цій місцині різноманітних предметів старовини. Останні в усній фольклорній традиції місцевого населення пов'язувалися зі скарбами. І, насамперед, із золотом...???

От такий він, наш Золотий Мис. 

Білозерська команда проекту "ПрофіКемп" запрошує.

За матеріалами: 

http://khersonci.com.ua/blogi/21-oleksandr-kostyantinovich/7852-zolotij-mis-khersonshchini.html

Станіслав-Аджигольський маяк. Україна вражає.

 

Білозерська команда "ПрофіКемп" запрошує.

Микільське.Чарівний первоцвіт.

   В околицях с. Микільське (територія національного парку «Нижньодніпровський") можна спостерігати килими Тюльпану бузького, що занесений до Червоної книги України. Цей первоцвіт потребує постійного захисту, внаслідок господарського освоєння територій: будівництва, розорювання степових масивів, штучного лісонасадження, випасання худоби, витоптування у місцях рекреації, збору рослин на букети, викопування цибулин.

Берегти та примножувати багатства рідної землі, а не бездумно їх знищувати, відчувати рідну природу, придивлятись до захоплюючих таємничих явищ життя, пропонують учасники білозерської команди проекту "ПрофіКемп"!

Долучайтеся до благородної справи відтворення і збереження рідного краю!

Подія. На Білозерщині змагалися справжні українські богатирі.

   24 вересня 2017 року у селі Чорнобаївка Білозерського району відбувся Кубок Кубків 2017 – фінал аматорської ліги стронгмену та кубок Чорнобаївки серед профі. Головою суддівської бригади виступив легендарний Василь Вірастюк, який судив чинних чемпіонів України різних вагових категорій, чемпіонів та призерів чемпіонатів Європи та Світу, які зійшлися у безкомпромісній боротьбі на спортивному майданчику за звання найсильнішої людини України в абсолютній ваговій категорії. Серед вправ за бажанням публіки були 5 гігантських куль від 120 до 190 кг, спроба встановлення рекорду України у вправі колода (лог ліфт), спроба встановлення рекорду України у вправі коромисло (супер-йок) та інші видовищні вправи у боротьбі за головний кубок 2017 року. Василь Вірастюк зазначив, що стати стронгменом може кожен, хто має мінімальну спортивну підготовку, готовий до великих навантажень і, перш за все, має велике бажання займатися цим видом спорту та терпіння.

Ліга стронгмену проводилася за підтримки Чорнобаївської сільської ради.

За матеріалами: http://khoda.gov.ua/u-chornobaїvcі-zmagalisja-spravzhnі-ukraїnskі-bogatirі

Туристичні дива.Токарівка - маєток Ерделі і храм.

   Перші представники родини Ерделі переселилися в Північне Причорномор'я в кінці XVIII ст. із Трансільванії, вже в XIX ст. стали одною з найвідоміших і багатих родин краю. Їх родовий маєток знаходився в Ердельївці (тепер в Кіровоградській області). А на Херсонщині їм належала Токарівка (Білозерський район).

   Назва походить від прізвища перших власників. Токарівка заснована 27 червня 1780 року хорунжим польської армії Антоном Токаревським. Але ще в катеринівські часи він програв свій маєток сім'ї Ерделі, які і володіли Токарівкою.
Ерделі Олександр Семенович - херсонський губернатор з 1876 по 1890 роки, фактично ж – з 1874, коли став виконуючим обов'язки губернатора. У 1879 році Ерделі удостоївся ордена св. Станіслава першого ступеня, в 1883-му – св. Анни першого ступеня, в 1888-му – св. Володимира другого ступеня. У 1890-му став Почесним громадянином Херсона.

 


 Всі ці винагороди – результат плідної діяльності на благо міста і краю. Завдяки Ерделі, наприклад, місто обзавелося такими корисними закладами, як відділення державного банку, реальне училище, був прокладений водопровід. При ньому були упорядковані мостові і проспекти, ринки і бійні. Але вулицю Комсомольську не випадково вибрали для увічнення його імені. На ній концентрувалися дуже симпатичні будівлі, що з'явилися, так або інакше, завдяки сприянню Ерделі: губернське земство, Театр (1889) і Міська бібліотека.

 


У Токарівці знаходилися дві економії, що належали дітям Олександра Семеновича: Сергія Павловича, Марії Олександрівни та їх дітей Павла і Олександра.

Від багаточисельних споруд економії збереглася мала частина. Один з двох комплексів можна оглянути біля нової церкви княгині Ольги, яку добре видно з дороги.

   У 1996-1998 роках у селі постав новий храм Святої Рівноапостольної княгині Ольги, що є його головною окрасою і своєрідною візитною карткою.

Білозерська команда обласного проекту "ПрофіКемп" запрошує.

Природні дива Білозерщини. Бакайський жолоб.

                      Загальнозоологічний заказник місцевого значення «Бакайський жолоб».

   Бакайський жолоб — один з об'єктів природно-заповідного фонду Херсонської області, загальнозоологічний заказник місцевого значення із загальною площею 1680 га. Створений у 1978 році.
   Заказник «Бакайський жолоб» розташований на південь від села Кізомис Білозерського району, у місці, де Дніпро переходить у Дніпровський лиман. Природно-заповідний об'єкт є сприятливим місцем для розвитку тваринного і рослинного світу, оскільки завдяки нагінним явищам, а саме в період західних вітрів, по дну лимана сюди проникає морська солона вода, яка зливається з прісною. У протоках і на мілководдях відбувається нерест багатьох видів риб, на обмілинах і острівцях дельти зростають очерет південний, куга озерна, а у воді — латаття біле, глечики жовті. Заказник є місцем концентрації значної кількості птахів, особливо в період їх перельотів. До рідкісних видів рослин, які тут зростають належать: сальвінія плаваюча, водяний горіх і плавун щитолистий.

 

Бакайський жолоб.

 

 

 

 

Білозерська команда обласного проекту "ПрофіКемп" заапрошує.

Федорівська печера як унікальний туристичний об'єкт Білозерщини.

«Федорівська печера» в с. Федорівка Білозерського району. Карстова печера довжиною до 100 м в правому крутому з відслоненнями вапняків березі р. Інгулець.

Федорівська печера — геологічна пам'ятка природи місцевого значення.  

Площа — 0,5 га, статус отриманий у 1983 році.   

Федорівська печера – унікальне природне утворення, яке є ботанічним пам’ятником природи, що має особливе природоохоронне, наукове, естетичне і пізнавальне значення. Печера розташована в нижній течії річки Інгулець. Тут можна побачити різні види рідкісних і зникаючих рослин (ковила Лессінга, зіркоплідник частуховидний, зозулинець точковий та інші).

Природні печери є унікальними природними об'єктами. У багатьох країнах усі нововідкриті печери за законодавством, а також на практиці стають об'єктами, що охороняються. В Україні лише унікальні печери входять до державного природно-заповідного фонду.

Список карстових об'єктів, внесених в державний природно-заповідний фонд України...

49

Федорівська печера

Печера

Херсонська область

Білозерський

Причорноморська западина

пам’ятка природи місцевого значення з 1979 р

Білозерська команда проекту "ПрофіКемп" запрошує.

---