Білозерщина запрошує!

Наш блог надає можливість усім користувачам дізнаватись про найцікавіші сторінки історії рідного краю. Заходьте! Читайте! Діліться враженнями! І мандруйте Білозерщиною - реальною і віртуальною!!!

пʼятниця, 22 грудня 2017 р.

Знову перемога!

   Підведено підсумки обласного заочного конкурсу "Державні символи - віддзеркалення української душі", який організовано КЗ "Мала академія наук" учнівської молоді Херсонської області. Всього у конкурсі було представлено 459 робіт учнів загальноосвітніх навчальних закладів та вихованців позашкільних навчальних закладів м. Херсона та області. Конкурс проводився у п'яти номінаціях. І у двох є наші переможці - учасники наукової секції "Етнологія" (що працює при Білозерській РДБ, керівник Колесник С.О.).
    Так, у номінації "Живопис" у віковій категорії "учні 9-11 класів" II місце в області зайняла 11-класниця Анастасія Науменко з роботою "Розквітає душа України!".
     У номінації "Есе, нарис" у віковій категорії "учні 5-8 класів" I місце в області посів 7-класник Роман Кравчук з роботою "Герб Херсона і Білозерки".
      Ми вітаємо таких розумних школярів і читачів Білозерської районної дитячої бібліотеки ім. В. Стуса!



понеділок, 18 грудня 2017 р.

Хто заселяв наш край.

    Читач Білозерської районної дитячої бібліотеки та учасник наукової секції "Етнологія" (що працює при РДБ) 7-класник Кравчук Роман нещодавно став одним з переможців обласного заочного конкурсу просвітницьких матеріалів "Національні меншини і протестантські релігійні громади Херсонської області". Роман посів III місце у номінації "науково-популярна публіцистика", написавши есе "Хто заселяв наш край." Ми вітаємо  талановитого хлопчика.

пʼятниця, 15 грудня 2017 р.

Вітаємо талановиту молодь!

(Боярчук Катя, секція "Етнологія" - друга справа)

  14 грудня 2017 року на базі Білозерської багатопрофільної гімназії ім. О.Я. Печерського відбувся I (районний) етап Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів МАН Білозерського районного наукового товариства.
   Учасницею районного конкурсу від наукової секції "Етнологія" (керівник Колесник С.О.), яка працює на базі Білозерської районної дитячої бібліотеки ім. В. Стуса, була Боярчук Катерина -  учениця 11 класу Білозерської ЗОШ I-III ступенів №3.  Дівчина представила на розгляд журі науково-дослідницьку роботу "Українська демонологія" (з дослідженням по смт Білозерка Херсонської області) і виборола I місце. Ми вітаємо Катерину і бажаємо їй успіхів у обласному етапі конкурсу.




четвер, 30 листопада 2017 р.

Творча майстерня "Малюємо Україну".

                                                 Автор: Науменко Анастасія, 11 клас.
                                           Автор: Маскаєва Владислава, 9 клас.

понеділок, 20 листопада 2017 р.

Україна починається з тебе!

  17 листопада в рамках районної краєзнавчої конференції учнівської молоді "Україна починається з тебе" на базі районної бібліотеки відбулась робота секції "Із попелу забуття", модератором якої виступила Колесник С.О., заступник директора по роботі з дітьми РБ.  У роботі секції прийняли участь юні пошуковці з Чорнобаївки, Микільського, Білозерки, Софіївки, Східного, Кізомису, Широкої Балки, Станіславу тощо. Учні 10-11 класів дізнались про туристсько-краєзнавчі можливості рідного краю, ознайомились з краєзнавчими цікавинками Білозерського району. Також дітям було презентовано краєзнавчу літературу та маршрут "Мандрівка Білозеркою". І найголовнішою новиною - стала презентація краєзнавчого блогу білозерської команди "Розумники" (який було створено Білозерською районною дитячою бібліотекою у ході реалізації обласного інноваційного проекту "Обласний профіквест "В долонях степу і Дніпра"). Усі присутні були в захваті від отриманої інформації, і щоб закріпити матеріал - прийняли учать у краєзнавчій вікторині "Як тебе не любити, крає мій".
  У другій частині роботи секції школярі виступали з доповідями про власні дослідження та пошукову роботу по темі "Друга світова війна", "Визволителі рідного краю", "Герої АТО".
  Такі заходи сприяють національно-патріотичному вихованню підростаючого покоління і спонукають молодь до участі у різноманітних патріотичних акціях.



пʼятниця, 27 жовтня 2017 р.

Ігри патріотів Херсонщини. Онлайн-турнір.


Зустріч з народним цілителем.


   Нещодавно у районній дитячій бібліотеці відбулась зустріч з народним цілителем - Рудомановою Людмилою Іванівною. Найктивніші читачі РДБ та учасники наукової секції "Етнологія" спілкувались з Людмилою Іванівною на тему "Українська народна медицина. Лікарські рослини". Діти уважно слухали розповідь жінки про те, що спонукало її захопитися народною медициною та допомагати собі і людям.
   Дитинство Людмили Іванівни пройшло на Чернігівщині, у лісовій місцевості. Тож вона любить природу змалку.  Навкруги була трава, ліс, ріки, озера. Вивчилась на біолога, захистивши дипломну роботу "Лікарські рослини півдня України і їх використання у процесі вивчення біології в школі". Вдома вирошує багато лікарських трав: календула, чорнобривці, м'ята, меліса, кануфер, ромашка аптечна, валеріана, кропива, цикорій, подорожник, лопух, нехворощ, петрушка та інші. Людмила Іванівна не тільки розповідала діткам про лікувальні можливості трав, але й принесла і ознайомила школярів з різнобарв'ям трав. На згадку залишила у бібліотеці  справжній гербарій лікарських трав.










середа, 18 жовтня 2017 р.

У музей за знаннями.


12 жовтня найактивніші читачі - переможці I  етапу обласного інтелектуального турніру "Ігри патріотів Херсонщини" у Білозерській РДБ Кравчук Роман, 7 клас, та Кравчук Тетяна, 8 клас, та учасники секції "Етнологія", побували на екскурсії у Білозерському районному музеї ім. Д. Багалія. Під час ознайомлюючої екскурсії, яку проводив директор музею Волошин Олег Анатолійович, діти дізнались про історію заснування та заселення рідного краю. Школярі слухали розповідь про перших землевласників Білозерки: І.А. Ганнібала, князя О. Безбородька, родину Скадовських; про перших поселенців - запорозьких козаків; представників різних національностей, які заселяли край. Досить цікавою була і розповідь про культуру і побут місцевого населення. Школярі дізнались про рубель, ткацький верстат, гребінку для чесання волокна, ознайомилися з українським національним одягом та взуттям, яке носили наші предки, побачили рогач, лопату для випіканняя хліба, перші праски, глиняний посуд, коромисло, вишиті рушники тощо. Екскурсія була дуже цікавою та пізнавальною. А дітки тепер ще активніше готутуються до районного етапу турніру, який відбудеться 31 жовтня.







пʼятниця, 6 жовтня 2017 р.

Діти і наука.

     
      З 15 вересня 2017 року на базі Білозерської районної дитячої бібліотеки ім. В. Стуса почала знову працювати наукова секція "Етнологія" КЗ "Мала академія наук учнівської молоді Білозерської районної ради Херсонської області".
   Нині все більше відчувається потреба пізнати корені свого минулого, зберегти свою самобутність, яка найяскравіше відображена у пам'яті народу. Метою роботи гуртка є формування компетентостей особистості в процесі проведення учнями наукових досліджень у галузі української етнології.
     Школярі займатимуться науковими дослідженнями за темами "Етнічна історія Херсонщини", "Національні меншини Білозерського району", "Світ уявлень та вірувань. Українська демонологія", "Народне образотворче мистецтво. Настінний розпис", "Народна медицина" тощо. У грудні-січні приймуть участь у I  та II етапах Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідних робіт.
     Одночасно з дослідженнями по обраній тематиці обдарована молодь приймає участь і у різноманітних обласних заочних конкурсах: "Державні символи - віддзеркалення української душі", "Українська революція 1917-1921 років - погляд через 100 років", "Японія від періоду Нара до сьогодення", "Національні меншини і протестанські релігійні громади Херсонщини".
     11-класниця Анастасія Науменко відтворить душу України у символах (номінація "Живопис").
   7-класник Роман Кравчук захопився дослідженням етнічної історії Херсонщини, вивчає національні меншини білозерського краю.
     8-класниці Оля Гомелюк та Матвєєва Даша вивчають народну медицину.
    Тема Японії надихнула на творчість Матвєєву Дашу, 8 клас, Ганну Войтюк, 7 клас, Ганну Михайленко, 10 клас та Анастасію Козленко, 11 клас. Дівчата в захваті від японського кіномистецтва, - про що і напищуть у своїх есе та нарисах.
     Тож межі творчості юних талантів немає. А ми бажаємо їм успіхів і перемог!

Світлана Колесник, 
заступник директора по роботі з дітьми РБ,
керівник секції "Етнологія" КЗ "Районна МАНум"

середа, 28 червня 2017 р.

Творчі канікули. Природні дива Херсонщини.

Херсонщина - це справжня перлина степового краю України. ЇЇ оспівували у віршах, її малювали і складали про неї пісні.

Еко-вірші "Природні дива Херсонщини"
від  Надії Ушенко.

Диво-острів Джарилгач. (м. Скадовськ)
Тут найкращий відпочинок
На пісочку й в тишині.
Тільки море вам шепоче
Про простори в далині.
Тут рослиночок багато,
А ще краби й молюски,
І креветки, й коники морські,
І дельфіни чорноморські.
От такий цей дивний острів,
Диво-острів Джарилгач,
Справжній кладезь унікальних
Для людей багатств.

Чорноморський заповідник. (Голопристанський район)
Чорноморський заповідник -
Це свята земля.
Там птахи
Й тваринки вільні -
Чиста екологія.

Асканійське диво. (Асканія-Нова Чаплинський район)
Асканійська ковила -
Королева у степу.
Асканійська зебра -
Грація в степу.
Асканійські тури й зубри -
Диво у природі.
Асканійський Ему -
Унікум в природі.

Відпочинок на Дніпрі. ("Дельта Дніпра". с. Дніпровське Білозерський район)
Ой, ходім на "Дельту",
Половимо рибку.
Карп, тарань, карась і щука
Тягнуть у водичку.
Річка, берег, плавні чисті -
Тут усе на місці.
Гарно відпочинемо
У чудовім місті.

Дельфінарій "Акварель". (м. Скадовськ)
Це -  чудовий дельфінарій,
Це - скадовський "Акварель".
Тут я можу покупатись,
Тут дельфінчиків багато.
Це -  молодші наші браття,
Це - мої товариші.

Озеро Сиваш. (м. Генічеськ)
Озеро Сиваш -
Море солоне.
Озеро Сиваш -
Море - червоне.
Озеро Сиваш -
Соляні бархани.
Озеро Сиваш -
Риби немає.
Озеро Сиваш -
Багато мінералів.
Озеро Сиваш -
Загоює рани.

Диво-фонтан. (м. Херсон)
На проспекті Ушакова
Найкрасивіший фонтан.
Гордість нашого Херсона
Бачимо у нім.
Навколо - прозора хмарка,
Здалеку, наче кульбабка, -
Дивовижний цей фонтан
Щось нагадує він нам.
Поруч хвойнії дерева
І приємна тінь,
Порятунок тут від сонця
Надає він всім.
Бульбашки летять в всі боки,
Бризкає вода,
Тут довкілля для малечі -
Хай відпочива.

Тендрівська коса. (Херсонська область)
Тендрівська коса -
Дивовижне місце.
Острів тут піщаний -
Особливий світ.
Узбережжя пречудове,
Для туристів - рай.
Пляжі є великі,
Озеро й маяк.
Чайку ти зустрінеш,
Лучку степову,
Лебедів шипучих,
Навіть є сатир.
Дух тут особливий, -
Спокій, тишина.
Чорного моря диво, -
Чорного моря краса.

Бережіть природу! (Присвячується тваринкам Херсонської області, які занесені до Червоної книги України)
На Херсонщині в нас є
П'явочка  медичная,
І як кровушку поп'є
Враз здоров'я поверне.
Ще в степу цілинному
Комарики є ціннії:
Красотіл звичайний
І дибка степова.
У безмежнім небі -
Вирує орлан,
А ще є сокіл-сапсан
Та сокіл-балабан.
Десь у полі чи у лісі
Норка європейська
Та сліпак піщаний
Раптом... проповзли...
А у Чорнім морі,
У річках й озерах -
У просторах водних
Є білуга і лосось,
Афаліна чорноморська,
І вечірниця мала,
Є азовка, білобочка,
Й видра річкова...
Ці тваринки непрості,
Вони дуже рідкісні,
І за користь свою
До Червоної книги занесені.
Треба світ природи
Всім оберігати
І усіх тваринок
Разом захищати.
 

пʼятниця, 9 червня 2017 р.

Здобутки білозерських краєзнавців.

   7 червня у Херсонській академії неперервної освіти підвели підсумки обласної літературно-краєзнавчої акції "Легенди Херсонщини".
   Для білозерчан був дуже вдалий день. Наші дорослі учасники Голік Дар'я (Білозерка, казка "Біле озеро") та Колєсніченко Людмила Олександрівна (Білозерка, "Легенди рідного краю") отримали Дипломи лауреатів обласного конкурсу "Легенди Херсонщини" та подарункові набори. Жукова Анастасія, найактивніша читачка Білозерської РДБ, отримала сертифікат на екскурсію по м. Херсону (за історичні оповідки та казку "Білозерщина").
  Анастасія долучилась до краєзнавства завдяки проекту "Обласний профіквест "В долонях степу і Дніпра". Дівчинка приймала участь у конкурсі гідів-екскурсоводів, представляючи свій рідний край. Тож краєзнавство для неї тепер стало невід'ємною частиною життя. Вона обов'язково побуває на екскурсії величним містом Херсоном.
  
Моя Білозерка!

субота, 3 червня 2017 р.

Наш краєзнавчий блог - один з кращих в області!

 1 червня, під час Фестивалю бібліотечних волонтерських бригад Херсонщини, були названі й нагороджені дипломами переможці та лауреати обласного конкурсу веб-проектів бібліотек, що обслуговують дітей.
 У числі переможців була і Білозерська районна дитяча бібліотека ім. В.Стуса (Колесник Світлана Олександрівна, заступник директора по роботі з дітьми КЗ «Білозерська районна бібліотека ім. П Григоренка»). Ми отримали Диплом за перемогу у номінації "Кращий сай/блог бібліотеки для дітей"  за кращий тематичний ресурс: http://rozumnuku2016.blogspot.com/

понеділок, 29 травня 2017 р.

Казка …Біле озеро…

Легенди Херсонщини



Автор: Дарина Голік, 27 років,
смт Білозерка, Херсонська область,
Давним-давно колись на світі жив талановитий і обдарований художник Фелікс. «Перу» цього визначного майстра дивувалися усі, адже він настільки прекрасно передавав на полотно свої думки і мрії, що все це не могло не захоплювати і не дивувати оточуючих. У його роботах природа наче оживала, ніби він створював взагалі новий елемент, якого ще ніхто ніколи не бачив – і це був його секрет. Саме Фелікс був тим майстром, який допомагав світові бути красивішим і досконалішим. Він творив усі дива і забарвлював довкола усе фарбами. Картини художника оживали на тих територіях, де він і хотів, і саме так, як він того бажав.
Фелікс мандрував по всьому світові, багато прекрасних краєвидів – це його рук заслуга. Вони не просто золоті були, а ніби якісь чарівні палички, що чаклують усе любе серцю і очам людей.
Об`їхавши майже увесь світ, Фелікс вирішив залишитись саме на Україні, адже вона така простора і велична. Її степи, поля, гори, ріки і моря – це поєднання всього найкращого, що можна мати народу, тому його вибір очевидний.
Наш майстер дуже любив степи. Бо ж якими фарбами можна гратися в певні пори року на полях, а саме весною і влітку, коли спіють різні посіви. То природа вся навколо як наш прапор – блакитне небо, таке яскраве, таке прекрасне і величне жовте поле, повне життя.
Так сталося, що Фелікс оселився на Херсонщині, де придбав собі величезний дім, що був схожий на палац, і мав вихід до чудового озера. Воду він також дуже любив, - вона омивала його думки, - і тоді Фелікс міг ясно бачити, якою тут має бути місцевість і саме в яких кольорах.
Одного разу він вийшов до води увечері, взяв усі свої приладдя і почав … писати. Місяць був тоді дуже великий і було досить світло. А ще на темному небі рясніло  багато зірочок. Фелікс сидів і думав, що ж можна «написати» такого… і тут раптом побачив свою кицьку. Вона підійшла до нього і почала тертися об його ногу і муркотіти. Фелікс погладив кішечку і сказав:
-         Зірочко моя біленька, зараз я намалюю найкрасивішу картину. Це місце буде перлиною Херсонщини, адже тут так прекрасно. Ти тільки подивись, яка ніч біла, які зірки великі, і як їх тут багато!
Потім майстер взяв до рук пензля … і в нього вийшла прекрасна картина. …Темна ніч і великий білий місяць, яскраві зорі і біле озеро, адже місяць так освітив його яскраво… І тут перед очима Фелікса саме в цю мить вода у озері почала світлішати. На вулиці від місячного сяйва стає також світліше і зорі починають яскравіше блищати. Зірочка навіть нявкнула від подиву, наскільки ця картина її вразила, адже все насправді відбувалося довкола.
-         Яке озеро біле стало, ти подивися, кицю! – натхненно промовив майстер. – А може його так і назвати? Біле озеро!? Як гарно звучить! Тобі подобається? – на що кицька застрибнула до Фелікса на руки і замуркотіла.
Фелікс у той момент був  найщасливішою людиною, адже ще прекрасніших пейзажів ніж цей, він не малював.
…Уже скільки пройшло років, а може і століть, а наше озеро все Біле, і селище наше, за вроду місцевості ім`я собі взяло Білозерка, щоб усі знали, чому в нас так красиво, і чому озеро це Біле…

пʼятниця, 19 травня 2017 р.

Казка "Білозерщина".


Участь у інноваційному проекті "Обласний профіквест "В долонях степу і Дніпра" надихнула Жукову Анастасію, учасницю білозерської комади "Розумники" на створення дивовижної казки "Білозерщина". Читайте та діліться враженнями. 


Обласна літературно-краєзнавча акція
«Легенди Херсонщини»



Казка
Білозерщина


Автор: Жукова Анастасія, 15 років

-         Бабусю, бабусю, - гомоніла маленька дівчинка. – А чому наше селище називають Білозеркою, а район – Білозерщиною?
Бабуся з посмішкою глянула на онуку. Сіла зручніше і запитала:
-         Оленко, ти коли-небудь чула легенду про володарку Білозірку? – дівчинка зацікавлено прислуховувалась. – Чи історію про річечку?  Чи то про сміливу дівчину? Або ж казку про двох сестер?
-         Казку? – онука аж підскочила. – Ти ж мені розповіси?
-         Звісно, - бабуся посміхнулась. – Сідай зручніше...

Україна! Прекрасна, чудова країна! Зелені ліси, високі гори, безмежні степи...
-         Сестро Херсонщино, доброго ранку! – сказала маленька дівчинка, одягнена в білу сукню, прикрашену соняшником, виноградом та калиною. На голові в неї був чудовий віночок з польових квітів.
-         Доброго ранку, маленька Білозерщина, – відповіла дівчина в прекрасній жовтій сукні із зображенням колосся пшениці і посміхнулась. Херсонщина сиділа посеред галявини й плела вінок.
-         Сестро, а чому мене назвали Білозерщиною? – дівчинка зацікавлено схилилась над Херсонщиною.
Та розсміялася.
-         Чудові озера у ме-е-ене є,
А в сестри моєї воно Бі-і-і-іле!
Білозерщина також посміхнулася і заплескала в долоні. Херсонщина закінчила плести вінок й одягла його.
-         А ще у тебе тече чудова-пречудова річечка під назвою Білозірка, - дівчина весь час посміхалася. – Маленька, але чиста і гарна, так?
Білозерщина швидко-швидко закивала головою. І справді, біля селища протікає невелика річечка.
-         Білозірка-Білозірка,
     Вона ясна, наче зірка, - проспівала Херсонщина.
-         Сестро, а ще, ще є щось? – від нетерпіння маленька Білозерщина аж підскакувала.
-         Є... – Херсонщина посміхнулась. – Існує також легенда про володарку Білозірську. Вона, рятуючись від воєначальника Мамая, зупинилася на березі Білого озера і побудувала фортецю...
-         Ой, як цікаво! – поділилась враженнями молодша із сестер.
-         А ще я розповім тобі, – промовила Херсонщина, - легенди про одну сміливу дівчину та відважного козацького сокола - Чорнобая… Багато років тому, коли на сусіднє з Білозеркою село напали татари, вони взяли в полон багато людей. Серед них була одна молода дівчина, яка звалася Кіза. Красуня була дуже відважна. Вона не могла терпіти знущання татар і вирішила втекти від них. Але татари помітили, що вона пропала, і почали її шукати. Кіза побігла в сторону річки, та татари вже майже її наздогнали. І коли вона зрозуміла, що її скоро спіймають, щоб не повернутись до загарбників у полон, стрибнула із кручі в річку і потонула. Цей похилий високий берег над водою називався «Мис». Тому село і отримало назву в честь цієї дівчини - «Кізомис», за її сміливість і відвагу.
-         Також, - сказала Херсонщина, - ти повинна знати, що колись наші землі заселяли козаки… Серед широких степів була козацька паланка. Відважні воїни тут жили і охороняли рідний край. Одного разу сотня козаків перехопила зграю бусурманів, які вели дівчат. У кривавій битві загинуло 15 сміливих лицарів, але всі красуні були врятовані. Вони пішли у фортецю разом з українськими легенями. Їм сподобалось життя козаків і, особливо, їхнє тренування на конях із шаблями та списами. А легендарний козак Чорнобров, якого пізніше турки і татари назвали Баєм (володарем), а козаки і дівчата назвали Чорнобаєм, - без розбігу перескакував найвищого коня, в повітрі два рази обертався. На честь козацького героя було названо одне із сел Білозерщини – Чорнобаївка…

-         Ого! – онучка розширеними очима дивилася на бабусю. – Я й не думала, що існує так багато повір’їв щодо походження назви нашого селища і району!

-         Будеш тепер знати, так, онуко? – старенька бабуся знов посміхнулась. – А теперь біжи, я хочу спати..., – коли онучка побігла, стара жінка подивилася в далечінь і тихо сказала:

-         Я ж права, Білозерщино? – у відповідь почувся тихенький сміх...