ПрофіКемп. Звіт літньої експедиції (з замальовками)

 Звіт літньої експедиції (з замальовками) від краєзнавця та учасника проекту Кравчука Романа. 28.08.2018 рік - за маршрутом білозерської кемпкоманди (пам'ятні місця Олександрівки: "Олександрівські скелі", мандрівка понад лиманом, еко-стежка, археологічна пам'ятка "Скельки").

Цікаві розповіді, легенди про рідний край, факти... та ще раз факти... От такий цікавий звіт школяра.

Правдинський костел.

   У 1846 році вигнанці польських земель  на Білозерщині заснували  село Цареводар  (Правдине). Люди не лише  хотіли знати свою рідну польську мову, читати, писати, а мати свою релігію, мати свій храм,  ходити в нього, поклонятися  святим.  

  Точної дати будівництва храму невідомо, а в документах міського відділу  архітектури лише коротка згадка: «У селі Цареводарі  або Царево – Дар є будівля  (костел). Стиль -  готика.  Будівля  кам’яна. Різнокольорове скло  на вікнах. Рік будівлі невідомий».  Тим не менше вже у 1858 році у селі проживало 600 чоловіків, з яких більшість  були католиками.

   Отже, можна припустити, що костел на честь Тіла Господнього  звели між 1846 – 1850 роками, а  стіни храму  можуть вмістити  близько 300 людей.

    Тож, хто був ініціатором будівництво?  Повернемось в далеке минуле...  Раніше на  території села проживало декілька поміщиків. Їх поселення називалися  хуторами.  Так на території  теперішнього току  був хутір   поміщика Савіна, він був  багатою людиною. Разом з іншими поміщиками вони вирішили побудувати костел.  З цією метою із Києва  був  визваний архітектор.   Його чекали довго, та нарешті коли він  приїхав, то обійшов землі сучасного села  і довго вагався, де побудувати костел. Вибрали місце, склали проект. Завозили каміння з одеського кар'єру, возами на  конях, на волах...

      Більш детальну інформацію можна дізнатись, відвідавши с. Правдино...

Білозерська команда обласного проекту "ПрофіКемп" запрошує!

Широка Балка. Золотий Мис Херсонщини.

    Розмірковуючи про туристичні маршрути Білозерщиною, на думку обов'язково спадає шлях до Золотого Мису... 

...Околиця села Широка Балка Білозерського району, високий берег Дніпровсько-Бузького лиману. Городище античної доби з інтригуючою назвою Золотий Мис (Золотий Ріг). Пам'ятка археології національного значення, одна з історичних «родзинок» нашого краю. В античні часи цілих кілька століть тут буяло життя! Є свідчення, що на останньому етапі свого існування фортеця, що містилась тут, грала роль форпосту на східній околиці сільськогосподарської округи Ольвії, захищала тутешніх посельців від набігів кочівників. Не виключається також, що певний час варту ніс тут невеличкий гарнізон римських легіонерів...

 Cтратегічно дуже вдале місце розташування городища: чудова точка для огляду Дніпровського лиману – від виходу із гирла Дніпра до Станіславського мису. Подумки переносишся... у перше століття нашої ери. Ось ти стоїш усередині фортеці на високому схилі, обнесеної кам'яною стіною із чотирма квадратними вежами, ходиш брукованими подвір'ями, оточеними житловими та господарськими спорудами, залишаєш межі укріплення і потрапляєш до селища, де живуть своїм життям древні землероби... Захисту городища слугував також природній рельєф – балки обабіч, а з півночі – глибокий і широкий рів.

Ці гарячі жовтаві схили, що вдивляються у Великий лиман, здавна притягують до себе дослідників минувшини. Першовідкривачем Золотого Мису вважають відомого археолога, онука гетьмана Розумовського, організатора археологічних з'їздів графа Олексія Уварова (середина ХІХ ст.), хоча сам він чув у цих краях, що років за 15 до його поїздок мешканець Херсона Шибінський віднайшов на Золотому Мисі фундамент споруди та підвал із каменю, в якому було багато посуду (деякий із попелом), а також кілька мармурових плит. При обслідуванні місцевості Уваров виявив, що вся поверхня та скат мису вкриті уламками амфор. У подальші роки розвідки на Золотому Мисі продовжили пошуковці та археологи Авксентій Чирков, Георгій Скадовський, Володимир Ястребов, Віктор Гошкевич, Ірина Фабриціус, Ізраїль Ратнер та Людмила Костюк, Сергій Буйських, Віталій Зубар, Марина Абікулова, Віктор Пиворович, Микола Оленковський ...). Серед знахідок – ольвійські та римські монети, уламки кераміки черняхівської культури; під час обвалів скель тут знаходили камені від колишніх споруд, уламки античних амфор, червонолакового та сіроглиняного ліпного посуду...

Час невблаганний: частину городища вже забрали води лиману.

Подорожуючий обов'язково зверне увагу на «підошву» Золотого Мису – прибережні вапнякові утворення. Дивно і незвично бачити на фоні прилиманських глинистих скель камінні пласти – це якась своєрідна «мітка» на обличчі урочища.

Не може також не зацікавити питання про походження назви мису: чому він – Золотий? Відомого український археол,, фахівець у галузі античної археології, знавець давніх поселень Надчорноморщини Сергій Буйських вважає, що походження цієї назви, подібно до назв інших археологічних пам'яток («Золота Балка», «Золота Долина», «Золотий Берег», «Золоте Кладовище»), вірогідно, пов'язане зі знахідками у цій місцині різноманітних предметів старовини. Останні в усній фольклорній традиції місцевого населення пов'язувалися зі скарбами. І, насамперед, із золотом...???

От такий він, наш Золотий Мис. 

Білозерська команда проекту "ПрофіКемп" запрошує.

За матеріалами: 

http://khersonci.com.ua/blogi/21-oleksandr-kostyantinovich/7852-zolotij-mis-khersonshchini.html

Станіслав-Аджигольський маяк. Україна вражає.

 

Білозерська команда "ПрофіКемп" запрошує.

Природні дива Білозерщини. Бакайський жолоб.

                      Загальнозоологічний заказник місцевого значення «Бакайський жолоб».

   Бакайський жолоб — один з об'єктів природно-заповідного фонду Херсонської області, загальнозоологічний заказник місцевого значення із загальною площею 1680 га. Створений у 1978 році.
   Заказник «Бакайський жолоб» розташований на південь від села Кізомис Білозерського району, у місці, де Дніпро переходить у Дніпровський лиман. Природно-заповідний об'єкт є сприятливим місцем для розвитку тваринного і рослинного світу, оскільки завдяки нагінним явищам, а саме в період західних вітрів, по дну лимана сюди проникає морська солона вода, яка зливається з прісною. У протоках і на мілководдях відбувається нерест багатьох видів риб, на обмілинах і острівцях дельти зростають очерет південний, куга озерна, а у воді — латаття біле, глечики жовті. Заказник є місцем концентрації значної кількості птахів, особливо в період їх перельотів. До рідкісних видів рослин, які тут зростають належать: сальвінія плаваюча, водяний горіх і плавун щитолистий.

 

Бакайський жолоб.

 

 

 

 

Білозерська команда обласного проекту "ПрофіКемп" заапрошує.