Мальовничі місця Білозерщини.

   В рамках інноваційного проекту для учнівської молоді "Обласний профіквест "В долонях степу і Дніпра" група підтримки білозерської квесткоманди "Розумники" - а це найактивніші читачі Кізомиської с/б (учні Кізомиської ЗОШ I-III ступенів), побували на екскурсії у своєму селі Кізомис, яке славиться туристичними цікавинками.

  Село Кізомис Білозерського району - дуже затишна місцина, яка приваблює своєю бездогано-первинною природою та свіжим  повітрям.

   На краю села  з  кручі можна осягнути поглядом широку річку  Дніпро, рукав якої вливається в лиман.

   У підніжжя  села розлилося озеро  Дідове, на якому росте  гарне    латання  з білим лотосом  і жовтою кувшинкою. А вздовж берега збудовано мережу котеджів, навпроти яких красуються ставочки.

   Село Кізомис наділене чудовою флорою і  фауною, багатою на птахів, тварин та рибу, чим і зацікавлює  в осінній сезон   мисливців та рибалок  з різних куточків нашої країни, яких гостинно приймають приватні бази відпочинку та переправи, що надають такі види послуг, як: оренда водного транспорту, егерські послуги (супровід на воді), номери та ін. Найпопулярнішими серед гостей є такі бази «Клевое место», ,, «Рибачий хутор»,   «Киршовель» .  

,

    Для бажаючих  відпочити на дикій природі і скуштувати смак адреналіну є переправа, що перевозить людей на інший бік Дніпра, де знаходиться база відпочинку.

 

    На початку літніх канікул в селі Кізомис починає працювати табір відпочинку для дітей.Тепер це дитячий оздоровчий центр "Фрегат" на 200 місць, розташований в заповіднику гирла Дніпра на піщаній косі з тінистим парком в 4,5 га. З одного боку косу омиває озеро, покрите дивовижної краси яскраво-жовтим лататтям і біло-рожевими ліліями. Другу сторону коси омиває Дніпро-Бузький лиман  з великою кількістю неймовірно красивих химерних проток. Є причал для човнів, великих і малих катерів, яхт, пароплавів. На територію центру можна заїхати на автомобілях, транспортуючи човни до річки. Навколишні водні простори населені різноманітними птахами, тваринами, що надає можливість вивчати природу не за книжками, а торкаючись до неї наживо. Піщаний пляж на території центру обладнаний тіньовими тентами, сонцезахисними грибками, парасольками. Центру 50 років, але корпуси для проживання сучасні. "Фрегат" постійно приймає дітей від 7 до 18 років в затишних 2-х, 3-х місних кімнатах з усіма зручностями.

З дітьми професійно працюють досвідчені культорганізатори і педагоги.

До послуг відпочиваючих:

 -відеозал;

 - кімнати відпочинку

 - дискотека (щовечора);

- спортивні майданчики (корт для пінг-понгу);

 - футбольне міні-поле;

 -ігровий клас з комп'ютерними приставками (користування безкоштовне);

 - медичний кабінет;

 - караоке;

   Той, хто побуває тут хоч один раз, захоче знову повернутися в це чудове мальовниче місце. А той, хто тут народився і виріс, може по праву пишатися своїм селом.

Профіквест. Вереснева відеоконференція.

   15 вересня на базі Білозерського РЦЗ учасники білозерської квесткоманди "Розумники", яка активно працює над реалізацією обласного туристсько-краєзнавчого проекту "В долонях степу і Дніпра", прийняли участь у навчальній відеоконференції. Школярі з цікавістю прослухали поради спеціалістів ХОБД ім. Д. Чайки по створенню та оформленню "Туристичного путівника". Згадали білозерчан і як одну з найактивніших команд проекту. 

    Також разом із своїми кураторами Колесник С.О., Царюченко Н.В. та Кіприч І.М. діти вже запланували презентацію свого пішохідного одноденного екскурсійного маршруту «Вікі-мандрівка Білозеркою» у Білозерській багатопрофільній гімназії ім. О.Я. Печерського та Білозерській ЗОШ I-III ступенів №3. Заходи буде приурочено до Всесвітнього Дня туризму. 

    

Білозерка. Благовіщенський монастир.

    Нещодавно, в рамках інноваційного проекту "Обласний профіквест "В долонях степу і Дніпра", - найактивніші учасники білозерської квесткоманди "Розумники" Ушенко Надія, Жукова Анастасія, Лихацький Володимир, Борисюк Данило та куратор Царюченко Наталія Володимирівна (вчитель географії Білозерської багатопрофільної гімназії ім. О.Я. Печерського) побували на екскурсії до Благовіщенського монастиря і отримали в подарунок ось таку карту.

Білозерка. Благовіщенський монастир на Херсонщині колись славився на всю Південну Україну, аж до Одеси. У 1856 році Білозерський поміщик Лев Балтазарович Скадовський подарував 280 десятин землі під жіночий благодійний заклад. За словами старожилів він же і запросив до общини в спеціально побудовані келії багатих вдів та дів, котрі внесли солідний вклад в її розбудову. Іншу частину коштів зібрали церковні служителі. Якийсь священик "Вистрига" розіслав у всі кінці України черниць з кружками для збору милостині. Матеріал для будівництва доставляли з кар'єрів, що біля села Чорнобаївка. Для розпису стін всередині церков були запрошені кращі художники України. Так у мальовничому місці, на півострові, береги якого омивають Біле озеро та Безіменне (в народі Безмен), через десять років виросла жіноча община. В її центрі височіла головна церква в ім'я святої Трійці. Нині збереглася лише нижня частина арочних воріт до общини та ще декілька понівечених будівель.

Точна дата заснування монастиря - 1866 р. як громада, а в 1883 р. громада перетворена в монастир. В 1912 р. за проектом архітектора К. І. Квінто зведений новий Троїцький собор у псевдо руському стилі, розписаний за зразком Володимирського собору в Києві. У 1883 році Святий Синод дозволив їй іменуватися монастирем.

Старе містечко общини було оперезане другим кільцем двохметрових монастирських стін з арковими воротами та кутовими вежами. На території монастиря налічувалось 26 будівель культового та господарського призначення. При ньому діяли 4-ох класна школа для дівчаток, лікарня, тут також був притулок для 60 сиріт. На березі Білого озера біля стін монастиря була побудована пристань, до якої швартувалися судна, які заходили сюди з Дніпра.

Проте головною окрасою монастиря, на прощу до якого у великі православні свята сходилися та з’їжджалися прочани не тільки з навколишніх місць, а й з Миколаєва та Одеси став собор Пресвятої Богородиці. Він мав 14 куполів та багате внутрішнє убранство: на стелі зображення Бога-отця з його магічним та втаємниченим ім'ям - Савооха, зверху донизу його стіни були розписані масляними фарбами, амфілади по-золочені. По краях дві великі (в натуральний розмір) копії картин: "Таємня вечеря". Леонардо да Вінчі та "Явлення Ісуса Христа народу" А. Іванова.

Монастир, на чолі якого стояла мати-ігуменя, мав 30 черниць та 135 послушниць, кількість яких з року в рік збільшувалась. У володінні монастиря знаходилося вже 313 десятин землі, значна частина якої була зайнята виноградниками. Мав монастир і фруктовий сад та пасіку. Все це доглядалося дбайливими руками сестер, і забезпечувало їм пристойне життя та благодійну діяльність для сиріт і нужденних.

Собор спіткала сумна доля: у 30-ті роки він був знищений. На монастир чекало повне знищення, а на сестер-черниць - доля святих мучениць. Частину монастиря у 1921 році віддали під дитяче містечко, де була згодом організована колонія на 500 дітей. Іншу мізерну частину залишили черницям. А потім знайшлися люди, котрі у 30-х роках розібрали храм та безліч інших церковних будівель монастиря.

Сьогодні ж Благовіщенський монастир відродився заново – постав із попелу людської пам’яті.  І у жовтні 2010 року відбулося урочисте відкриття Благовіщенського монастиря.   

 

Профіквест. Екскурсія до районного музею.

  Білозерська квесткоманда «Розумники» наприкінці серпня побувала на екскурсії у Білозерському районному музеї ім. Д. Багалія. Дітей привітно зустрів директор музею Волошин Олег Анатолійович і провів для учасників проекту цікаву і пізнавальну екскурсію. Школярі почули розповідь про історію заснування Білозерки, дізнались про засновника та колишніх землевласників нашого селища – Івана Абрамовича Ганнібала, поміщика Безбородко, родину Скадовських. Ознайомили  юних краєзнавців  і з розділами  експозиції музея, у матеріалах якої відтворено історичне минуле та сьогодення рідного краю.

Та найбільш вражаючою була розповідь Олега Анатолійовича про видатну білозерчанку – Ольгу Іванівну Скороходову, якій присвячено окремий розділ.

 

У межах міжнародного проекту «Новий подих культури: спадщина наповнена життям мистецтва» Херсонське обласне відділення Соціологічної асоціації України спільно з Білозерським районним музеєм імені Дмитра Багалія та благодійним фондом імені Поліни Райко вирішили звернутися до спадщини знакового на Херсонщині та в Україні педагога і вченого-дефектолога Ольги Скороходової (1911—1982), уродженки смт Білозерка. Працюючи в Науково-дослідному інституті дефектології, Ольга Іванівна була єдиним у світі сліпоглухим науковим співробітником. За повної відсутності зору та слуху вона створила ряд наукових робіт, які стосуються проблем розвитку, виховання і навчання сліпоглухонімих дітей. У головній праці її життя — книжці «Як я сприймаю й уявляю собі навколишній світ» (1947 р.) науковець не тільки описала світосприйняття сліпоглухої людини, а й подала систему взаємовідносин із людьми з обмеженнями життєдіяльності, в якій усі мають однакове право на загальнолюдські надбання.

Зокрема, в книжці Скороходової йдеться і про музеї, які представляють свої колекції для людей з вадами слуху і зору. Метод Скороходової грунтується на сприйнятті предметів на дотик та нюх. Однак, на думку організаторів проекту «Культура на дотик», цей принцип може бути цікавим для сприйняття мистецьких надбань для будь-кого. Цей підхід створює неповторний світ відчуттів одного органу — дотику, запаху, звуку. Метод Скороходової робить музей не приміщенням, в якому все навколо відчужене від глядача, а творчим майданчиком, дискусійним клубом, вікном в інший світ.

У музеї пропонуються інтерактивні екскурсії, під час яких можна «оглянути» експонати у власних руках, взяти участь у заходах за «мистецьким столом», навчитися писати шрифтом Брайля, працювати з художніми матеріалами наосліп, знайомитися з предметами за допомогою різних органів відчуттів. Крім того, ми хочемо нагадати херсонцям про Ольгу Скороходову. Вона підтримувала тісний контакт із Білозерським районним музеєм, який сьогодні має чимало експонатів, пов’язаних із життям Ольги Іванівни.

    Тож діти навчились писати шрифтом Брайля; спробували на власному прикладі переконатись, як можна вгадати предмет лише «на дотик» та «на нюх»; отримали такі необхідні знання – як спілкуватися з людьми з вадами зору та слуху.

   Ми запрошуємо усіх до Білозерського районного музею. Завдяки інтерактивній експозиції ви дізнаєтесь про історію нашої Білозерки і побуваєте у особливому світі білозерчанки Ольги Скороходової - «Як я сприймаю й уявляю собі навколишній світ».