Білозерщина запрошує!

Наш блог надає можливість усім користувачам дізнаватись про найцікавіші сторінки історії рідного краю. Заходьте! Читайте! Діліться враженнями! І мандруйте Білозерщиною - реальною і віртуальною!!!

четвер, 9 серпня 2018 р.

Правдинський костел.

   У 1846 році вигнанці польських земель  на Білозерщині заснували  село Цареводар  (Правдине). Люди не лише  хотіли знати свою рідну польську мову, читати, писати, а мати свою релігію, мати свій храм,  ходити в нього, поклонятися  святим.  






  Точної дати будівництва храму невідомо, а в документах міського відділу  архітектури лише коротка згадка: «У селі Цареводарі  або Царево – Дар є будівля  (костел). Стиль -  готика.  Будівля  кам’яна. Різнокольорове скло  на вікнах. Рік будівлі невідомий».  Тим не менше вже у 1858 році у селі проживало 600 чоловіків, з яких більшість  були католиками.
   Отже, можна припустити, що костел на честь Тіла Господнього  звели між 1846 – 1850 роками, а  стіни храму  можуть вмістити  близько 300 людей.
    Тож, хто був ініціатором будівництво?  Повернемось в далеке минуле...  Раніше на  території села проживало декілька поміщиків. Їх поселення називалися  хуторами.  Так на території  теперішнього току  був хутір   поміщика Савіна, він був  багатою людиною. Разом з іншими поміщиками вони вирішили побудувати костел.  З цією метою із Києва  був  визваний архітектор.   Його чекали довго, та нарешті коли він  приїхав, то обійшов землі сучасного села  і довго вагався, де побудувати костел. Вибрали місце, склали проект. Завозили каміння з одеського кар'єру, возами на  конях, на волах...
      Більш детальну інформацію можна дізнатись, відвідавши с. Правдино...


Білозерська команда обласного проекту "ПрофіКемп" запрошує!

середа, 8 серпня 2018 р.

Кемп-вояж Білозеркою.




Чудового серпневого ранку білозерська команда обласного проекту «ПрофіКемп» зібралась у Білозерській районній дитячій бібліотеці, щоб узгодити цікавий екскурсійний маршрут Білозеркою. Бувалий турист, вчитель історії Велетенської ЗОШ I-III ступенів Білозерського району, Колєсніченко Людмила Олександрівна, провела з дітками інструктаж з техніки безпеки у поході і, згодом, всі відправились у подорож ріднокраєм.


Першою зупинкою профікемпівці обрали справжню перлину рідного краю – Біле озеро, овіяне легендами і переказами, й дуже багате на різноманітний світ рослин і тварин. Колєсніченко Л.О. розповіла діткам цікаві факти про наше озеро.

Данні Географічної Енциклопедії України (ГЕУ)
БІЛЕ ОЗЕРО — озеро у Білозерському р-ні Херсон, обл., біля смт Білозерки. Довж. 4 км, шир. до 2 км, пл. 4,92 км. кв., глиб, до 2 м. Улоговина овальної форми, витягнута з Пн. на Пд., має лиманне походження. Береги переважно круті, заввишки до 5 м, пд. та пд.-сх.— низовинні, заболочені. Мінералізація води змінюється за сезонами від 144 до 450 мг/л, прозорість 0,2—0,6 м. Дно піщане, у центр, частині вкрите шаром чорного мулу. Береги поросли очеретом і рогозом; серед водяної рослинності — водорості (синьозелені і кишечниця), є реліктові рослини (водяний горіх і сальвінія плаваюча). Водиться ондатра. Б. о.— місце нересту пром. видів риб (лящ, судак, короп та ін.). Район рекреаці
Декілька фото на пам’ять і юні туристи помандрували далі вул. Кооперативною (кол. Михайлевського), вздовж якої також мали можливість знову спуститись по невеличкому схилу до Білого озера і помилуватись його красою та краєвидами.

Другою зупинкою для профікемпівців стало дуже туристичне і добре всім відоме пам’ятне місце – по-перше, це пам’ятний знак, встановлений  білозерчанами на честь уродженця нашого селища, всесвітньо відомого актора і режисера С.Ф. Бондарчука; по-друге – капличка, встановлена і освячена на честь 220-річчя заснування Білозерки; по-третє – білозерські джерела, які є пам’яткою природи місцевого значення.

Про все це розповіла діткам бібліотекар КЗ «Білозерська районна бібліотека ім. П. Григоренка» Макаренко О.О..

Саме у цьому місці білозерчани обожнюють відпочивати і набираються сил. 
Третьою зупинкою для профікемпівців стала мандрівка до в’їзного знака до Білозерки на містку, через який дорога веде до міста Херсона.

Саме тут вчитель та краєзнавець Колєсніченко Л.О. розповіла дітям дивовижну історію про білозерське диво – колишній Баїв сад, який раніше займав 1/6 територію селища і знаходився недалеко від цього місця.


«На северо-запад в 1,5 км от моста был вырощен дендерий, которые местные жители называли Баев или Беев Сад. И засажен он был деревьями и кустарниками диких растений. Размер примерно составлял более 700*700 м, или 0,7 га на 1 км, через который бежали ручьи с родников…» (зі спогадів білозерчанина Грама В.П.)
Повну розповідь про білозерське диво ви дізнаєтесь згодом… Але головна мета нашої подорожі полягала в тому, щоб діти знайшли і це місце, і «залишки» Баєвого саду. Це наше маленьке відкриття
 Фотографуємось і крокуємо далі… вже в зворотньому напрямку – у Білозерку.



Четвертою зупинкою профікемпівці обрали селищну бібліотеку, яка знаходиться поряд. Керує закладом досвідчений бібліотекар Іваницька Т.М.. До уваги юних туристів-краєзнавців Тетяна Миколаївна запропонувала екскурсію бібліотекою, ознайомила дітей з краєзнавчою виставкою та матеріалами, представленими на ній: «Видатні білозерчани», «Історія мого краю», «Херсонщина туристична» тощо. А ще запросила до чаювання. Дітки мали змогу відпочити після 2-х часової екскурсії селищем.



Куратор команди: Колесник С.О., заступник директора по роботі з дітьми КЗ «Білозерська районна бібліотека ім. П. Григоренка» (автор маршруту, запис спогадів, рекламні тексти, поезії про рідний край).

Любов до рідного краю надихає і дорослих, і дітей на поетичні нотки.

Білозерка.
Моя Білозерка – красиве  село,
Багату історію має воно.
Там запорожці проживали,
Вони село це заснували.
Козаки перевізки будували
І водний шлях в Європу прокладали.
Поручику Івану Ганнібалу
Великий маєток подарували
І селище  Іванівкою називали,
А Білозеркою – на честь озера стало.
Наше село Біле озеро має,
Природний дивосвіт його вражає:
На березі очерет й тополі сріблясті,
Ставок для жабок, й – головастик,
Комарики дзижчать, рибки багато,
Кувшинки білої – багатство.
У озеро джерельця впадають,
Лікувальні властивості вони мають.
Цю воду пити можна і купатись
Й завжди здоровим залишатись.
Люди хороші у нас проживають
Й давно село це прославляють.
Тут Батьківщина Бондарчука Сергія,
Біля джерельця - пам’ятний знак – подія.
З Білозерки, голосистий Джельсоміно,
Віктор Романченко – герой «X-Фактору» донині.
Ольга Скороходова – унікальна жінка,
Життя у темряві – на дотик тільки.
За селом в нас є курган,
Цікаве місце для краян,
Справжня знахідка для краю,
Історичну цінність має.
Тож пам’яток у нас багато
В нас є чим вас тут здивувати.
В Білозерку приїжджайте
І село наше вивчайте.
Ми маршрут для вас проклали,
Щоб рідним краєм мандрували. 

Біле озеро.
Понад берегом села
Дивна річка протіка,
В Біле озеро впада.
І як вечір наступає,
Озеро це оживає,
Вся вода у нім сіяє -
Дивні водорості має,
Наче  перла, виграває,
І вода враз закипає– 
Життя в озері буяє.
А на ранок усе біле –
Тому озеро зветься Біле.